Виховна сторінка

Година спілкування в 6 класі

Тема: «Толерантність»

Мета:
допомогти учням сформулювати поняття «толерантність»;
розуміти толерантність як один із найнеобхідніших принципів людського буття;
пояснити, чому терпимість є необхідною умовою збереження миру (в колективі, в суспільстві, у світі);
вчити прогнозувати, розробляти та втілювати в життя шляхи розв'язання конфліктів, висловлювати власну позицію.
Обладнання: епіграф, класна дошка, тести для учнів.
Епіграф:
«Уміння миритися з недосконалістю інших є ознакою справжньої гідності» (Г. Вінклер) 

Хід заняття

І. Організаційна частина 

ІІ. Вступна частина

Добридень усім присутнім! Рада бачити вас у гарному настрої. Сподіваюся, сьогоднішня спільна робота не буде марною, а знання, які ви отримаєте, знадобляться вам.

Ритуал привітання.

Усмішка по колу та потискання рук.

Сьогоднішнє наше заняття ми присвятимо такому поняттю як толерантність. 

ІІІ. Основна частина 

Усі люди різняться між собою. Одні мають білий колір шкіри, інші – чорний

Ви не схожі один на одного і, щоб мирно співіснувати, нам треба миритися з цим розмаїттям. Зараз проведемо дослід, який показує, що ми дуже різні. Будь ласка, п’ять учнів підійдіть до мене. Візьміть однакові аркуші паперу. Потім усі одночасно виконайте наступні дії:

1. Складіть аркуш навпіл.

2. Відірвіть верхній правий кут.

3. Знову складіть навпіл.

4. Відірвіть правий верхній кут.

5. Знову складіть.

6. Знову відірвіть верхній правий кут.

7. Складіть аркуш надвоє.

8. Якщо можна, відірвіть правий верхній кут.

9. Розгорніть аркуш і покажіть іншим.

Чи можемо сказати, що хтось виконав роботу неправильно? Чому аркуші відірвані так по-різному? Чи можете ви сказати, що всі, хто відірвав аркуші інакше, ніж ви, є гіршими за вас? Чи буває так, що ми оцінюємо людину тільки з огляду на те, чи робить вона щось так само, як ми? Чого навчає ця вправа?

Дуже важливо сприймати людей такими, якими вони є, навіть коли їх уподобання відмінні від твоїх. Але інколи ми стаємо сліпими і не хочемо прислухатися до чужої думки і вважаємо свою думку правильною.

Асоціативний кущ

Давайте спробуємо на кожну літеру слова толерантність назвати рису характеру, притаманну толерантній людині.
(На дошці записане у стовпчик слово толерантність, учні по черзі називають риси характеру і виходять записують їх)
Т – терплячий, товариський, тактовний.
О – обережний, об'єктивний, оригінальний, особливий.
Л – лояльний, лагідний, легкий у спілкуванні.
Е – енергійний, елегантний, ефективний.
Р – рівний, розсудливий, рівнозначний, рівноправний.
А – активний, акуратний, авторитетний.
Н – надійний, найдорожчий.
Т – терплячий.
Н – необхідний людям, ніжний, незалежний.
І – інтелігентний, ідеальний, ідейний.
С – співпереживаючий, співчуваючий, сприймаючий свободу думок і дій іншого, страждаючий.
Т – тактовний, товариський.
Ь. 

А зараз притча-блюз

Жив собі хлопець із жахливим характером. Якось батько дав йому мішок із цвяхами і сказав по одному забивати у паркан щоразу, коли хлопець втратить терпець і посвариться з кимось. Першого дня хлопець забив 37 цвяхів. Згодом він навчився себе опановувати, і кількість забитих цвяхів щодня зменшувалася. Хлопець зрозумів, що легше навчитися стримувати свої емоції, ніж забивати цвяхи.

Нарешті настав день, коли він не забив жодного цвяха. Син підійшов до батька і сказав про це. Тоді батько наказав синові витягти з паркана по цвяху у ті дні, коли він не втратить самоконтролю і ні з ким не посвариться.

Минали дні, і згодом син міг сказати батькові, що в паркані не залишилося жодного цвяха. Батько підвів  сина до огорожі та сказав: « Ти добре поводишся, синку, але подивися, скільки дірок залишилося… Огорожа вже ніколи не буде такою, як колись…»

Коли ви з кимось сваритеся і кажете йому щось неприємне, ви залишаєте в іншій людині такі рани, як ці діри. І рани зостаються, попри те, скільки разів потім ви просите вибачення. Словесні рани заподіюють такий самий біль, як фізичні. Діти, не забиваймо цвяхів ворожості, нерозуміння і жорстокості в душі людей. Будьмо толерантними, а, отже, розуміймо одне одного.

А зараз вправа «Літній дощ»

Хід вправи:
Учасники стоять у колі.
Учитель:
Чи знаєте ви, що таке літній дощ? Ні? Тоді давайте разом почуємо, який він. Зараз по колу ланцюжком ви будете передавати мої рухи. Як вони повернуться до мене, я передам інші. Слідкуйте уважно!
1. Піднявся вітер (ведучий тре долоні).
2. Починає крапати дощ (клацання пальцями).
3. Дощ посилюється (почергове плескання долонями).
4. Починається справжня злива (плескання по ногах).
5. А ось град, справжня буря (тупіт ногами).
6. Але що це? Буря стихає(плескання по ногах).
7. Дощ стихає (плескання долонями).
8. Рідкі краплі падають на землю (клацання пальцями).
9. Тихий шелест вітру (потирання долонями).
10. Сонце! (руки догори). 

Навіщо ми зробили цю вправу?

Пояснення вчителя.

Поняття «толерантність» у різних мовах має різні відтінки.

Толерантність - це «відстань» між людьми в переносному значенні. Це та межа, яка стримує від втручання у думки, почуття, переживання, смаки іншої людини.

В англійській мові – це готовність і здатність без протесту сприймати особистість або подію.

У французькій - повага свободи іншого, його думки, поведінки, політичних і релігійних поглядів.

У китайській – уміння дозволяти, допускати, проявляти терпимість до інших.

В арабській – прощення, поблажливість, схильність до інших.

У перській – терпіння, витривалість, готовність до примирення.

Отже, толерантність – доброзичливість, визнання за кожною людиною права бути іншою і поважати цього права.

А тепер ви виконаєте тест «Чи виявляєш ти толерантність» 

Обери ту відповідь, яку ти вважаєш правильною, та полічи, скільки відповідей «б» ти отримав:
1. Для того, щоб не було війни...
а) неможливо нічого зробити, тому що війни будуть завжди;
б) потрібно розуміти, чому вони відбуваються.
2. У школі говорять про героїв, які виявили толерантність...
а) це тебе не цікавить;
б) ти хочеш дізнатися про цих героїв більше.
3. Ти протистоїш насильству...
а) насильством;
б) приєднуєшся до інших людей для того, щоб сказати «Ні!».
4. Товариш тебе зрадив...
а) ти помстишся йому;
б) ти намагатимешся порозумітися з ним.
5. Коли говорять про дітей, які постраждали від війни...
а) ти почув про це і забув;
б) ти шукаєш можливість для того, щоб проявити з ними солідарність.
6. Ти не згоден із кимось...
а) ти не даєш можливості йому говорити;
б) ти все-таки слухаєш його.
7. У класі, ти вже відповів...
а) ти хочеш відповідати ще;
б) ти даєш можливість відповісти іншим.
8. Тобі пропонують листуватися з кимось з іноземців...
а) ти не відчуваєш ні потреби у листуванні, ні потреби ділитися своїми думками та мріями;
б) ти хочеш листуватися для того, щоб поділитися своїми думками, мріями.
Обробка результатів. Якщо у тебе переважають відповіді «б», це означає, що ти виявляєш велику толерантність, є майбутнім громадянином світу, відповідальним і солідарним, активним провідником миру. Поясни своїм друзям, як тобі це вдається.
Якщо у тебе від 3 до 7 відповідей «б», це свідчить про те, що ти не дуже толерантний. Ти намагаєшся нав'язати свої ідеї, але проявляєш цікавість, у тебе гарна, уява. Використовуй ці свої риси для боротьби з нетерпимістю.
Якщо у тебе менше ніж 3 відповіді «б», це означає, що ти зовсім не толерантний. Але якби ти був налаштований оптимістичніше і навчився дискутувати, ти міг би стати більш щасливим. Спробуй докласти більше зусиль.
Підсумок години спілкування. 

Класний керівник. Чи згодні ви з тим, що толерантність людини — найважливіша умова миру і злагоди в сім'ї, колективі та суспільстві? Якщо так, то сьогоднішня наша розмова не була марною.
І наостанок я хочу розповісти вам одну легенду.
Колись давно на півдні Африки жив розумний, але дуже пихатий вождь. Увесь день його складався з примірянь вишуканого вбрання та розмов із підданими про свій розум. Так минали дні за днями, роки за роками... Аж ось прокотилася країною чутка, що в пустелі з'явився мудрець. Дуже розлютився вождь: як можна називати якогось там старця найрозумнішою людиною у світі?! Але він нікому свого обурення не показав, а запросив мудреця до себе...
І ось настав день зустрічі. Зібралось усе плем'я, щоб послухати найрозумніших людей у світі. Вождь сидів на високому троні й тримав у руках за спиною метелика. До нього підійшов невеличкий, худорлявий чоловік, привітався, сказав, що готовий відповісти на будь-яке запитання. І тоді, недобре посміхаючись, вождь сказав: «Скажи-но мені, що я тримаю в руках, живе чи мертве?».
Мудрець трохи подумав, усміхнувся й відповів: «Усе у твоїх руках».
Тож Завжди пам'ятайте, усі ваші дії, вчинки тільки
у ваших руках.